Дім та сім'я

Бальзамін кімнатний. Догляд. Поради з вирощування

З давніх-давен вікна наших осель прикрашає скромна, невибаглива рослинка, яку тепло й ніжно називаємо «вогником», «Іванком», «вічноцвітом», «недотикою». А наукова назва її — «імпатієнс бальзамін», тобто чутливий, вразливий бальзамін.

Хто не знає цю найдавнішу з кімнатних рослині! А завезено її до Європи майже 400 років тому з далекого острова Занзібар, що лежить біля східного узбережжя Африки.

Родичів у занзібарського вогника близько п’ятисот, і всі вони ростуть у теплих районах земної кулі: в Африці, Східній Індії, Гімалаях, а деякі навіть і в нашій країні — в Середній Азії. До речі, з коренів дикого й середньоазіатського виду одержують жовтогарячу фарбу — хну. Не лише корені, а й листки та квіти при розтиранні виділяють жовтий сік, що забарвлює пальці.

Бальзаміни — це трав’янисті рослини з соковитими гладенькими, світло-зеленими, майже прозорими стеблами, дуже рясно квітують вогняно-червоними, рожевими, білими, бузковими, червоними, жовтогарячими, малиновими і навіть строкатими, досить великими, повними і простими квітами.

Багаторічні бальзаміни — кімнатні рослини, а однорічні ми звикли бачити на клумбах, висадженими великими групами на газонах, вони прикрашають і наші балкони.

З ґрунтових (однорічних) бальзамінів найбільш поширені — бальзамін садовий, пірамідальний кущик якого сягає 60 см заввишки, з простими або повними квіточками рожевого, червоного, бузкового кольорів, що, наче під парасолькою, ховаються під зеленим, ніжним, зубчастим по краях листочком. Це справжній захист квітів від дощу: коли квітка намокне, пилок стає нежиттєздатним. Якщо квіти бальзаміну штучно запилити, утворяться м’ясисті зелені ягодоподібні плоди. Але ці «ягоди» швидко підсихають, перетворюючись на коробочки. Варто тільки легенько доторкнутись до них, як коробочка лускається й «вистрілює» кулястим насінням, яке здатне сходити і зразу по достиганні, й через 5-6 років. Його негусто висівають у грядки після приморозків, сходи старанно проріджують. Поливають їх зрідка й тільки зранку, а в негоду поливати не слід. Пересадку рослинки переносять у будь-якому віці, навіть у період цвітіння.


Бальзаміни — світлолюбні, найкраще ростуть на гарно угноєних, помірно зволожених глинястих ґрунтах. Потребують частого розпушування ґрунту; в період бутонізації — підживлення мінеральними добривами та рівномірного поливання. Квітують з червня до приморозків.


Велетнем серед бальзамінового роду є бальзамін залозистий, що сягає до двох метрів заввишки; його називають ще бальзамін солодкий — залози, що містяться біля основи листків, виділяють солодкий сік. Квіти він має великі, прості, білі, рожеві або червоні. Період квітування, методи культивування та застосування в озелененні такі ж самі, як і у бальзаміну садового.

У кімнатах здебільшого вирощують багаторічних африканців та занзібарців — бальзамін кімнатний або султанський та бальзамін Хольста.

Перший (з Занзібару) виділяється дуже рясним цвітінням. Він практично ніколи не відпочиває — цвіте цілорічно. Яскраво-рожеві квіти його розташовані над листками, по декілька на кінцях пагонів.

У другого кімнатного улюбленця (із східних тропіків Африки) — досить великі цегляно-червоні, вогняно-червоні або рожеві з темним «очком» у центрі квіти. Кущик бальзаміну Хольста розлогий, листячко зеленувато-коричнювате. Обидва розмножуються насінням та живцями, які дуже легко укорінюються. Рослини, які одержують з весняних живців, квітують уже влітку, а з літніх живців — протягом усієї зими. Обидва види слід частіше поновлювати і висаджувати в поживну землесуміш з листяної, глинясто-дернової та парникової землі (2:1:1). Влітку поливати слід вдосталь, взимку — помірно. Розміщують рослини на сонячних підвіконнях, а щоб були стрункими, повертають до сонця то одним боком, то другим. Не забувайте, що листячко у бальзаміну ніжне і на яскравому сонці при недостатньому поливанні обвисає, ніби ганчірка. Сонячними днями, при сильному випаровуванні, на листках помітні блискучі «сльозинки» — крапельки цукристої рідини.

Ось такі вони, «вогники»-недотики!

Напишіть коментар