Їжа Здоров'я

Протиракова дієта Будвіг: корисно чи ні?

Останнім часом медичні простори Інтернету активно захоплюють прихильники революційної протиракової дієти, розробленої німецьким біохіміком Джоанною Бадвіг (за іншими варіантами – Будвіг). Інтерес до неї викликала підбірка матеріалів у газеті «ЗОЖ». Та чи дійсно поєднання масла льону та сільського сиру корисне для організму?

Досьє питання

Джоан Будвіг (1908-2003) увійшла у історію науки видатним біохіміком, фармакологом, спеціалістом з вивчення жирів. Мала докторську ступінь з хімії. За свої досягнення семикратно висувалася на здобуття Нобелівської премії.

Вагомим досягненням у її кар’єрі стало тридцятирічне дослідження стану крові хворих на останніх стадіях раку. Вона виявила, що у ній відсутні важливі ессенціальні жири – фосфатиди та ліпопротеїди. Наявність цих компонентів блокує розмноження ракових клітин, тоді як за їх відсутності пухлина починає швидко рости.

Забарвлення крові при цьому мало замість здорового червонуватого блідий жовтий колір. Рівень гемоглобіну, що відповідає за транспортування кисню, був критично низьким. Саме це і пояснювало анемію та високу смертність від онкології.

Відкриття спонукало Джоанну до вивчення складу природних продуктів, які насичують організм необхідними речовинами. Максимальній вміст фосфатидів та ліпопротеїдів виявився у маслі льону холодного віджиму та сільському сирі (рос. Творог) типу котедж.

У добровольців, які зважилися на тримісячний курс лікування поєднанням масла льону та сиру, вже за три місяці пухлина зменшилася, зникли зелені та жовтуваті тільця. Рівень гемоглобіну значно підвищився, колір крові став здоровішим.

Дієта, що поєднувала дві столові ложки масла льону та чашку сиру, успішно долала ті стадії хвороб, де були безсилими класичні ліки. Відомий німецький онколог доктор Рьом (Dr. Roehm) визнав дієту Будвіг найуспішнішою протираковою дієтою у світі.

Як харчуватися

Вчена рекомендувала припинити вживання рафінованих масел, уникати гідрогенізованих жирів, що входять до складу маргарину та інших шкідливих продуктів, зокрема макаронів. Натомість потрібно вживати більше овочів та фруктів, які містять натуральні цукри.
Оптимальний результат досягається за умови вживання протягом дня 100 грамів сиру та 5 грамів масла льону.

Сніданок, на думку Будвіг, має складатися з суміші меду, органічного масла льону холодного віджиму (зберігати у холодильнику!!!), невеликої кількості парного молока та свіжого зернистого сиру. Компоненти змішувалися у блендері. Дозволяється додавання сезонних фруктів та горіхів.

Критика

Будвіг піддавалася активній критиці, адже вона відкрила згубність вживання «поганих» жирів. Це могло вплинути на промисловість виробництва маргарину та інших жировмісних продуктів у Європі.

Офіційна медицина теж довго замовчувала корисні властивості дієти. Розкрутка була невигідна фармакологічній та харчовій галузі. Тож досягнення вченої фармакологія проігнорувала.

Зрештою, після смерті Джоании, світ визнав цю дієту. У Німеччині створили запатентований препарат ліномель. У його склад входив свіжозаморожений молотий льон, мед і сухе молоко у вигляді порошку. Компоненти треба змішувати у блендері і споживати за 10 хвилин, інакше суміш окислюється.

Інтернет, особливо англо- та німецькомовний сегменти, рясніє позитивними відгуками про дієту. Крім того, чимало експертів рекомендують дотримуватися раціону Будвіг або придбати медикаменти з масла льону та молока для профілактики не лише онкологічних, а й інших хвороб, таких як серцево-судинні.

Думка дієтолога

На думку дієтологів, у дієті є раціональне зерно. По-перше, сирний коктейль з йогуртом та фруктами – основа багатьох оздоровчих програм, що спрямовані на втрату ваги та покращення фізичної форми.

Основа сиру – сквашене молоко, з якого видалено сироватку. Відповідно, цей кисломолочний продукт є багатим джерелом білка, що легко засвоюється організмом. На переробку сиру організм виділяє значно менше соку та кислот, ніж на цільне молоко.

Масло льону – ще один цінний продукт для організму. Воно насичує організм жирними кислотами класу омега-3. Ці потужні антиоксиданти мінімізують вплив вільних радикалів на організм. Без кислот цієї групи були б неможливі структурні та метаболічні процеси у мозку, функціонування пам’яті, нормальний зір, а також інші важливі процеси в організмі.

Поєднуючись разом, білки сиру та жирні кислоти масла льону сприяють проходженню жирів через клітинну мембрану, утворюючи глобули. А сірковмісні амінокислоти сиру підсилюють дихання у тканинах та клітинах, виконуючи функцію протиракового щиту.

Про вільні радикали та окислення

Однак тут є одне але. До складу льону входять поліненасичені жирні кислоти (ПНЖК). Ці речовини чутливі до впливу змін середовища. Їх молекули вступають у реакцію з киснем, внаслідок чого масло окислюється.

У результаті відбувається утворення вільних радикалів – високо реактивних природних молекул. Вони відіграють важливу роль у багатьох процесах організму, зокрема імунітеті та відновленні клітин. При цьому вони можуть стати причиною закислення організму, що призводить до запалення та утворення ракових кліток.

Підтримка балансу радикалів – складне завдання. Недостача їх ніяк не позначиться на стані організму, тоді як надлишок згубно впливає на клітини та ДНК. Найнебезпечніші прояви – рак, запальні процеси в організмі, хвороба Альцгеймера.

Швидкість окислення масла льону дуже висока. За час від моменту придбання до відкриття пляшки корисні властивості рідини втрачаються на 80%. Тому рекомендується надавати перевагу насінню льону, яке продається у наших супермаркетах. Жири у ньому захищені від окислення не лише упаковкою, а й природою.

Висновок

Поведінку ПНЖК, що містяться у маслі льону, важко передбачити. Вони нестабільні не лише на полиці чи сковорідці, а й у організмі. Оскільки ми вживаємо чимало рослинних масел, ми сприяємо відкладанню різних типів жирів у клітинних мембранах. Результатом є не лише набрана вага, а й вразливість клітин до різних хвороб і навіть ураженню раковими пухлинами, нівелюючи успіхи лікування.
Кислоти Омега-3 у маслі льону представлені альфа-ліноленовим складником, у той час, як нашому організму потрібніші ейкозапентаєва та докозагексанова. Процес переробки першої у другі у тілі досить тривалий та має КПД 2%.

Цьому могла б зарадити заміна масла льону в суміші. Наприклад, риб’ячим жиром, який, крім згадуваних кислот, містить ще й важливий вітамін D. Проте у цьому випадку ми ризикуємо отримати бонусом токсичні з’єднання ртуті та свинцю, щедро накопичені у Світовому океані завдяки людству.

Тож сміливо вживайте льняно-сирну суміш. Але масло льону краще замінити насінням. Організм буде забезпечений важливими кислотами омега-3 та білком, що легко засвоюється. Ефективність же лікування раку цим методом може визначити лише спеціаліст-онколог.

Напишіть коментар